Тема. Конкурс читців «Іду
душею до Тараса» Мета. Пропагувати поетичне слово Тараса Шевченка; розвивати творчі здібності
юних декламаторів; виховувати пошану до історії рідного краю, любов до
мистецтва слова та музики, повагу до Тараса Шевченка – поета-борця (особистісне
ставлення до держави, мистецтва і культури) Обладнання. Портрет Т.Г.Шевченка, рушники, виставка творів Шевченка,
мультимедійна дошка, комп’ютер. Форма роботи. Фестиваль поетичного слова. Перебіг заходу (Демонстрація
відео «Обличчя української історії. Тарас Шевченко») (слайд 1) Щасливою є та нація, котра має своїх геніїв, людей, що
стали символами країни, культури, епохи. І дійсно, Україна
отримала такого генія в постаті Великого Кобзаря. 9
березня 2014 року виповниться 200 років від дня народження Тараса Григоровича
Шевченка. (Звучить мелодія пісні «Реве та
стогне Дніпр широкий», на фоні музики ведучі читають слова) (слайд 2) Тож
нашу зустріч ми присвячуємо 200-річчю від дня народження геніального
поета, видатного художника, Великого Кобзаря, національного пророка,
захисника
всіх знедолених, нашого поводиря
крутими дорогами становлення української державності. Минають роки, змінюються покоління, а слава Шевченка не
згасає, твори його сьогодні є не менш актуальними, ніж майже два століття тому. Слова
любові, пошани, вдячності Великому
Кобзареві наповнюють і серця учасників
сьогоднішнього конкурсу ораторського мистецтва на тему «Ми чуємо тебе, Тарасе,
крізь століття» . У конкурсі беруть участь учні 9-11 класів. Виступи учасників оцінюватиме журі у складі: Тож запрошуємо до виступу уч____ ___ класу Журі просимо підвести підсумки
Т.Г.Шевченко був, є й завжди буде для всіх нас взірцем, (слайд 3) а його
«Кобзар» - це й буквар, і пісенник, і підручник з історії України, й
енциклопедія, й посібник з етики й народознавства. (слайд 4) Він наша совість, наш порадник, наша найбільша правда.
(слайд 5) Ми вчимося в нього мудрості, любові до рідного краю й народу, його мови, навчаємося бути чесними й
справедливими, гуманними й порядними, працювати на благо України. На
початку зустрічі ми
згадували про пам’ятну дату, яка чекає нас – 200-річчя з дня народження Т. Г.
Шевченка. (слайд 6,7)
Понад
300 сходинок ведуть на Тарасову гору в
Каневі. Ними пройшли понад 11 мільйонів людей зі 150 країн світу, такі
приблизні підрахунки. Прийдуть
до могили Шевченка й
9 березня 2014 року.
Хтось за рангом служби відбуватиме урочистість, а хтось приїде в Канів за велінням серця. І ми з вами згадаємо Великого Кобзаря, бо з раннього
дитинства йдемо до Тараса… (Учні
зачитують поетичні рядки) (слайд 8) -
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, І голос твій нам душі окриля, Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена земля. -
У росяні вінки заплетені суцвіття До ніг тобі, титане, кладемо. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття Тебе своїм сучасником звемо. (Звучить пісня у
виконанні В.Зінкевича "Шлях до Тараса" на слова Ю.Рибчинського,
музика О.Осадчого) Заключне слово вчителя. Українець, рівних якому планета не мала й
не відомо, чи матиме. Шевченко й Україна - невіддільні одне від одного. Нею він жив повсякчас, її вимріював, леліяв,
за неї страждав, розплачувався казематом і засланням, гартуючи її міць,
утверджуючи в ній прагнення до волі. Шануючи Великого Кобзаря, ми
вклоняємось йому за нетлінне слово, за любов
до рідної мови, надію й віру, що
Україна буде й
що зійде над нею щаслива зоря свободи й
розквіту. Коли в душі моїй тривога, Коли в душі пекельний щем, Іду до нього, до живого, У Всесвіт віршів і поем. І в дощ, і в сніг карбую кроки, І чую, дивлячись в блакить: Реве та стогне Дніпр широкий, Щоб розбудить всіх тих, хто спить. Тож живімо
Шевченковими заповітами – й ми збудуємо Україну. З Тарасом Шевченком і
«Кобзарем» Україна й її народ –
непереможні!
Пошли нам,
Боже, Шевченкового духу, його твердості, мудрості, віри в майбутнє нашої
України.
| 
