Вівторок, 28.11.2023, 23:09Вітаю Вас Гість | RSS
Україно, ти для мене диво! Сайт Коляди Т.В.
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [9]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Метод проектів на уроках української мови та літератури (З досвіду роботи)

Досвід роботи вчителя

 української мови та літератури

 

Коляди Тетяни Володимирівни

 

 

Тема. Метод проектів на уроках української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування………………….. ….……………….4

1.1. Історія виникнення технології…………………..……………….....….4

1.2. Концептуальні положення ………….…….………………………..….6

1.3. Мета і завдання ……………………………………………...……...….7

1.4  Зміст технології………………………………………………..……….8

1.5  Вимоги до особистості педагога………………………………………13

Розділ 2. . Практична частина (з досвіду роботи вчителя української мови та  літератури)………………………………………………………………..……14

2.1 Проектні технології на уроках української мови та літератури…….14

2.2 Діяльність вчителя із впровадження методу проектів в практику роботи ………………………………………………………………………….…20

2.3 Метод проектів у роботі класного керівника…………………..……26

Висновки…………………………………………………………………...27

Список використаної літератури……………………………….………...28

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У чому сила методу проектів?

У тому: що це метод поєднання теорії з практикою,

Що він повязує всю нашу навчальну

Та виховну роботу з життям,

Надає більшої життєвості всій нашій роботі.

І.Єрмаков, канд. іст. Наук,

Інститут педагогіки АПН України

На сучасному етапі розвитку освіти головне завдання школи – підготовка освіченої, творчої особистості, здатної до неперервного розвитку й самостійності. Це передбачає оновлення змісту освіти, пошук нових форм і методів навчання. Сучасні педагогічні інновації пов’язані із застосуванням інтерактивних методів навчання, що спонукають учнів до діалогу з іншими суб’єктами навчання, зокрема комп’ютером. Інтерактивні методи навчання сприяють розвиткові комунікативних умінь, навичок учнів, їхньої пізнавальної діяльності, налагодженню емоційних контактів між учасниками навчально-виховного процесу. Крім цього, методично правильне використання інтерактивних методів дає змогу вчителю створити умови навчання, за яких кожен учень відчує свою інтелектуальну спроможність, що робить урок продуктивним.

Вивчення педагогічного досвіду в нашій країні та за кордоном , вимоги сучасного суспільства до школи довели необхідність упровадження в навчально-виховний процес проектної технології. Метод проектів успішно й досить активно розвивається, тому що дає змогу раціонально поєднувати теоретичні знання з їх практичним застосуванням для вирішення конкретних життєвих проблем сучасності в спільній діяльності школярів. Проектну діяльність можна розглядати як засіб реалізації осибистісно орієнтованого підходу до сучасної освіти.

Розділ I. Теоретичне обґрунтування

 

  1. Історія виникнення технології

Основною тезою сучасного розуміння методу проектів є вислів: «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це потрібно, та де і як я можу ці знання застосувати».

Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містилися ідеї побудови навчан­ня на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знан­нях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з ре­ального життя, знайома і значуща для дитини, для її роз­в'язання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

Одному з послідовників Дж. Дьюї — В. X. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини.

В. X. Кілпатрик дав таку класифікацію проектів:

  1. створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з трудовою діяльністю — доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо;
  2. споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) — підготовка екскурсій, роз­робка і надання різних послуг (ремонт одягу, взуття, інфор­маційні послуги тощо), проекти розв'язання проблем життєза­безпечення табору тощо;
  3. проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький проект);
  4. дослідження впливу умов догляду за рослинами на вро­жайність, фізико-математичні проекти, технічні проекти, проекти розв'язання історичних або літературних проблем (які, як правило, поєднуються з дискусійними формами роботи) тощо;
  5. проект-вправа (проекти навчання і тренування для ово­лодіння певними навичками).

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту. Метод проектів привернув увагу і російських педагогів по­чатку XX ст. Ідеї проектного навчання виникли в Росії прак­тично паралельно з розробками американських вчених. У 1905 р. під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького було організовано невелику групу працівників, які намагалися активно запроваджувати проектні методи у практику викладання.

Пізніше, вже за радянської влади, ідеї проектування поча­ли широко використовувати і включати в навчально-вихов­ний процес школи. Але, на жаль, недостатньо продумано і послідовно, через що постановою ЦК ВКП(б) 1931 року метод проектів було засуджено і заборонено. Відтоді і в Росії, і в Україні більше не робилося якихось серйозних спроб відродити метод в освітянській практиці. На жаль, повернен­ня до методу проектів сьогодні відбувається повільно, вико­ристовуються лише окремі елементи технології.

У школах  США,  Великої  Британії,  Бельгії,  Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландів ідеї гуманістичного підходу Дж. Дьюї набули більшого поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних про­блем довкілля у спільній діяльності школярів. Згодом ідея ме­тоду проектів зазнала достатньої еволюції. Народившись з ідеї вільного виховання, у наш час проектування стає інтег­рованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.

Досі метод проектів не став типовою складовою навчального процесу в Україні, очевидно через звичку до чітко структурованого освітнього процесу, що має точну мету й розпорядок. Але цей метод має право на життя, оскільки сприяє розвиткові пізнавальних навичок учнів, їхнього практичного мислення, самостійності, активності. Отже, ключовим стає розвиток.

1.2  Концептуальні положення

Робота над проектом — практика особистіно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: "Все, що я пізнаю, я знаю, і для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати".

Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між ака­демічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на са­мостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групо­ву, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з од­ного боку, використання різноманітних методів, засобів на­вчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних га­лузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, пока­зати практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагма­тичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.

1.3  Мета і завдання

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його резуль­татом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

Продуктивна діяльність, перш за все, плідна для освіти, є індивідуальною дією, результатом якої може бути корисний матеріал або нематеріальний продукт, отже, вона має прак­тичну цінність. Оскільки таке навчання розвивається у про­дуктивній діяльності, воно розширює сферу суб'єктивності в процесі самовизначення, творчості і конкретної участі. Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.

Основні завдання

  1. Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.
  2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо),
  3. Розширити  коло  спілкування дітей,  знайомство  з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.
  4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницьки­ми прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

1.4  Зміст технології

Метод проектів – це сукупність прийомів, дій учнів у їх певній послідовності для досягнення поставленого завдання: вирішення певної проблеми, значимої для учнів і оформленої у вигляді певного кінцевого продукту. Головне завдання методу проектів – зацікавити учнів у набутих знаннях, що можуть і повинні знадобитися у житті. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність школярів, розвиває вміння самостійно обирати різні рішення, шляхи отримання інформації, генерувати ідеї, прогнозувати їх розв’язання.

Успіх застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть самостійно чи спільними зусиллями вирішити проблему, застосувати необхідні знання, одержати реальний та відчутний результат.

Перш за все вчитель повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації:

  1. наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослід­ницького пошуку для її розв'язання (наприклад, дослідження демографічної проблеми у різних регіонах світу; проблема впливу кислотних дощів на довкілля тощо);
  2. практична, теоретична, пізнавальна значущість передба­чуваних;
  3. самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;
  4. структурування змістової частини проекту (з указуван­ням поетапних результатів);
  5. використання дослідницьких методів: визначення про­блеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунен­ня гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки ;
  6. можливість висунення нових проблем дослідження.

Як розпочинається робота над проектом? Як і все – з організації. Педагог – керівник проекту, у вигляді реклами заявляє «Бізнес-пропозицію»: тему, мету, завдання майбутнього проекту, мотивує діяльність, визначає назви підтем тощо. Таку інформацію має кожен учень і може, обдумавши пропозицію, дібрати собі нішу в цьому проекті. Після цього керівник обговорює з учнями завдання проектних груп, пропонує різноманітні джерела інформації для виконання проекту. Далі учасники проекту обговорюють вид кінцевого продукту проекту. Роботу доводять до завершення, презентують результати й захищають проект.

Для того, щоб активно впроваджувати метод проектів у навчально-виховний процес, важливо знати типологічні ознаки проектів.

За видом діяльності розрізняють такі типи проектів:

  • дослідницькі;
  • творчі;
  • ігрові;
  • інформаційні;
  • практико-орієнтовані.

Дослідницькі проекти — потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета досліджен­ня для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки ре­зультатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, вису­нення гіпотез розв'язання проблеми і намічення шляхів її розв'язання.

Творчі проекти — не мають детально опрацьованої струк­тури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпо­рядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони зазда­легідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.

Ігрові проекти — учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, іміту­ються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигада­ними учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже ви­сокий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти — спрямовані на збирання інфор­мації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учас­ників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структу­ри, можливості систематичної корекції у ході роботи над про­ектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стат­тя, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконфе­ренції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Практико-орієнтовані проекти — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, реко­мендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних ре­зультатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

За характером контактів проекти поділяються на внут­рішні та міжнародні. Внутрішніми називають проекти, орга­нізовані або всередині однієї школи, або між школами, кла­сами всередині регіону, країни. У міжнародних проектах бе­руть участь представники різних країн, для їх реалізації можуть застосовуватися засоби інформаційних технологій.

За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові.

За тривалістю проведення проекти розрізняють корот­кодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконан­ня, усунути труднощі, вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовува­тися бальна система. Важко оцінювати проміжні результати у творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб допомогти, коли це потрібно.

Загальну схему технології проектного навчання можна зобразити у вигляді такої таблиці:

 

 

Етапи діяльності

Зміст діяльності

1

 

Підготовка. Визначення теми і мети проекту.

Учні: обговорення, пошук інформації.

Вчитель: заява задуму, мотивація, допомога у постановці завдань.

2

Планування: а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів; б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу.

Учні: формулюють завдання і виробляють план дій,

Вчитель: коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.

3

Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент).

Учні: збирають інформацію.

 Вчитель: спостерігає, непрямо керує діяльністю.

4

Аналіз інформації, формулювання висновків.

Учні: аналізують інформацію.

Вчитель: коректує, спостерігає, радить

5

Подання й оцінка результатів (усний, письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями).

Учні: аналізують інформацію Вчитель: коректує, спостерігає, радить.

Вчитель і учні беруть участь у колективному обговоренні, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід.

 

Метод проектів дає можливість учням спробувати свої сили, використавши знання в реальних справах, вчить бути самостійним, уміти приймати рішення, уміти творити. Лев Толстой зазначав: «Якщо учень у школі не навчився творити самостійно, то і в житті він завжди буде лише наслідувати, копіювати…»

Метод проектів – це напружена, науково організована й результативна праця всіх учнів у співтворчості з учителем, яка розвиває творчі здібності школярів, сприяє самостійному здобуванню знань, диференціює та індивідуалізує процес навчання, стимулює роботу з додатковою літературою, розвиває аналітичне мислення, уміння робити узагальнення, формує навички самооцінки та самоконтролю своєї діяльності.

1.5  Вимоги до особистості педагога

Вміння користуватися проектною технологією є показни­ком високої кваліфікації педагога, його інноваційного мис­лення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток ди­тини у процесі навчання.

Під час організації навчального проектування вчитель ви­конує такі функції:

  • допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;
  • сам є джерелом інформації;
  • координує весь процес роботи над проектом;
  • підтримує і заохочує учнів;
  • підтримує неперервний рух учнів у роботі над проек­том. Треба вміти допомогти учневі, не виконуючи роботи замість нього.

Вчитель повинен не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, ба­чити точки їх зіткнення.

Педагог повинен добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для організації проектної діяльності учнів.

Педагог повинен бути комунікабельним, особливо під час організації міжрегіональних проектів, емпатійним, толерантним.

Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності. Педа­гогічна професія — одна з найбільш творчих. Від педагога очікують не тільки досконалого володіння предметом, який він викладає, а й володіння педагогічною психологією, мис­тецтвом акторської майстерності. Вчитель впливає на учнів яскравістю власної індивідуальності.

 

 

 

Розділ ІІ. Практична частина (з досвіду роботи вчителя української мови та  літератури)

 

2.1 Проектні технології на уроках української мови та літератури

Проектні технології, до впровадження яких так активно закликають сучасних учителів, спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.

Проект — це «шість П»:

— проблема;

— планування;

— пошук інформації;

— продукт;

— презентація;

— портфоліо.

Яка ж роль учителя у проектній діяльності учнів?

— Помічник у визначенні мети діяльності;

— консультант у плануванні та організації роботи;

— спеціаліст у багатьох галузях науки;

— ентузіаст у мотивації учнів для досягнення поставленої мети;

— координатор групового процесу;

— партнер спільної діяльності;

— експерт результатів творчої діяльності.

 

 

 

 

Співвідносність етапів методу проектів та

особистісно зорієнтованого уроку

Алгоритм роботи над проектом

 

 

Етапи

роботи

Діяльність учнів

Діяльність учителя

Приклади

1

Вибір теми, визначення завдань типу проекту

Обговорюють чи пропонують тему, мету й завдання проекту

Мотивує діяльність учнів, формує й пояснює мету і завдання

Тема. Казка – країна дитинства.

Тип проекту: дослідницький.

Завдання: дослідити причини виникнення казок; роль і місце казкових образів та їх аналоги сьогодні; популярність казок

2

Визначення важливих проблем дослідження

Вживаються в ситуацію, висувають з подачі вчителя проблеми („Мозкова атака” з подальшим обговоренням)

Продумує можливі варіанти проблем у межах визначеної тематики, підводить учнів до самостійного визначення проблем, спостерігає

Проблема: роль і місце казки у нашому житті

3

Розподіл за групами, обговорення можливих методів дослідження

Формують склад груп, розподіляють ролі, здійснюють планування роботи, вибирають форму презентації, обґрунтовують критерії роботи над проектом

Пропонує можливі варіанти складу груп і ролей. За необхідності допомагає в аналізі, пошуку інформації, у виборі форм презентації

Розділилися на чотири групи:

Історія створення казок.

Дослідження казкових образів.

Опитування та узагальнення результатів.

Оформлення, ілюстрування, друк.

4

Самостійна робота над проектом

Активно й самостійно працюють над виконанням відповідно до ролей та плану роботи

Ненав’язливо контролює діяльність, за необхідності консультує

Послідовність роботи:

ознайомлення з літературою про казки;

проведення опитування;

дослідження казкових образів;

оформлення результатів.

5

Підготовка до представлення проекту

Оформлюють проекти, ведуть підготовку до захисту, беруть участь у колективному самоаналізі

Консультує на прохання, спостерігає

Оформлюємо зібрані матеріали, готуємося до презентації

 6

Захист проекту

Захищають проект, демонструють розуміння проблеми, цілей та завдань, уміння планувати та здійснювати діяльність, аргументувати свої висновки

Обґрунтовує отримані результати, підбиває підсумки роботи

Захист.

7

Колективне обговорення

Беруть участь у колективному аналізі та оцінюванні результатів

Бере участь в обговоренні, підбиває підсумки

Аналізуємо результати, підсумовуємо

 

Пам'ятки:

Етапи роти над проектом (індивідуальним)

З'ясуй проблему.

Чітко визнач тему та мету, тип проекту.

Передбач можливий результат.

Опрацюй джерела інформації з обраної теми.

Накопичуй матеріал.

Аналізуй, зіставляй факти.

Аргументуй думку.

Прийми власне рішення.

Створи кінцевий продукт  - матеріальний носій (фільм, календар, журнал, проспект, газету...) Успіху!!!

 

Етапи роботи над груповим проектом

Створіть групу, оберіть координатора.

З'ясуйте проблему.

Чітко визначте тему, мету, тип проекту. Складіть план роботи.

Передбачте можливі результати та форму захисту.

Опрацюйте джерела інформації з обраної теми.

Накопичуйте матеріал.

Чітко розподіліть обов'язки між членами групи.

Аналізуйте, зіставляйте факти.

Обговорюйте суперечливі питання, толерантно вирішуйте їх, аргументуйте думку.

Створюйте “кінцевий продукт”.

Визначте тип захисту.

 

Правила успішної командної роботи

Пам'ятай, що ти—частина команди і без тебе команді буде важко.

Будь активним.

Вчасно та ретельно виконуй доручену справу.

Допомагай іншим у разі потреби.

Не “тягни ковдру на себе”, пам'ятай, що від тебе команда передусім чекає якісного виконання обов'язків.

Працюй в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства.

Поважай думку кожного.

Пам'ятай: успіх кожного—це успіх усіх!

 

Оцінка своїх дій

Чого і як навчився?

Що, на твій погляд, можна зробити інакше? Яких умінь і навичок набув?

Чого навчився під час групової роботи? Які, на твій погляд, недоліки в груповій роботі?

Що вдалося найкраще?

 

Структура підсумкового уроку

Організаційний момент.

Повідомлення теми, завдань.

Захист проектів “Теза—аргумент—ілюстрація”.

Підсумок.

Контроль і самоконтроль.

Результати опитування “Чи доцільно працювати за методом проектів?”

 

Критерії оцінки учасника проекту

Тема _______________________________________________________

Критерії оцінки

Бали

Самооцінка

Оцінка групи

 

Активність під час роботи

 

 

 

 

Внесення нових ідей, пропозицій

 

 

 

 

Допомога однокласникам

 

 

 

 

Ретельність роботи над дорученим завданням

 

 

 

 

Бажання презентувати проект

 

 

 

 

 

2.2 Діяльність вчителя із впровадження методу проектів в практику роботи

Для успішного використання проектної діяльності в практиці роботи необхідна ретельна підготовка вчителя до планування та організації навчального та позакласного проектування, його дидактичне, методичне та матеріально-технічне забезпечення.

Оволодіння методом проектів відбувалось поступово. На першому етапі було складено Перспективний план самоосвіти щодо опрацювання і поступового впровадження в практику роботи методологічних і практичних аспектів даної теми.

На початковому етапі впровадження проектних технологій у навчально-виховний процес автор вивчив історію виникнення та основи методу проектів, ознайомився з досвідом роботи колег, теоретичними матеріалами вчених та практиків.

Наступний етап впровадження проектних технологій у навчально-виховний процес передбачав формування практичних навичок і вмінь щодо впровадження основних аспектів роботи над методом проектів у навчально-виховному процесі.

Настав етап практичного застосування набутих знань, навичок, умінь як вчителем так і учнями. За звітний період створено немало вдалих проектів.

Серед учительських – це:

  • проект «Навчальний кабінет Літератури Рідного Краю»;
  • практико орієнтований проект «Рідне слово. Методичний порадник з розвитку зв’язного мовлення. 7 клас»;
  • творчий проект «Літературна вітальня. Сторінками улюбленої літератури». Адреса: http://teacherjournal.com.ua/;
  • творчий проект «Уроки мови та літератури».  Методичний портал. Уроки мови та літератури. Сертифікат №0000\20923. Адреса: http:metodportal.net\node\20923;
  • творчий проект « План-конспект уроку. Гумор та повчання у байці Л.Глібова «Щука»

Адреса: http://teacherjournal.com.ua/;

  • творчі проекти:
  • «Літературна композиція з презентацією. Поет і кохання»;
  • Презентація «Кобзареві струни»

Адреса: http://zahody-hano.ucoz.ua/;

  • творчі проекти: уроки Літератури рідного краю:
  • Поспішайте робити добро. В.Гаман «Беріть квіти, мадам» (урок-зустріч з письменником);
  • Поетичні акварелі Якова Щоголева.(Відкритий урок в межах засідання РМО вчителів української мови та літератури);
  • практико орієнтований проект «Система уроків  української літератури з використання проектної технології. М.Стельмах «Гуси-лебеді летять». 7 клас» ;
  • творчий проект «Літературний календар Валківщини»;
  • навчально-пізнавальний проект «У вінок слави Кобзареві» (Узагальнений досвід роботи вчителів-словесників Валківського ліцею імені Олександра Масельського).

 

Серед учнівських варто відзначити наступні проекти:

  • дослідницькі проекти:
  • Магічна обрядовість в циклі новорічних свят на Валківщині (автор – Коляда Катерина; І місце в районному етапі конкурсу наукових робіт МАН);
  • Народні прикмети в циклі Великодніх свят на Валківщині (автор – Коляда Катерина; І місце в районному етапі конкурсу наукових робіт МАН);
  • Самобутність Музею Матері у селищі Ков`яги на Харківщині (автор – Осман Дарина; І місце в районному етапі, ІІІ місце в обласному етапі конкурсу наукових робіт МАН);
  • Літературна Валківщина (автор – Осман Дарина; І місце в районному етапі  конкурсу наукових робіт МАН);
  • Безсмертна слава «Кобзаря» Т.Г.Шевченка  (груповий проект, учнів  8-их класів);
  • практико орієнтовані проекти:
  • Чарівний світ дитинства. А.Дімаров «Блакитна дитина» (українська література, 7 клас, презентації);
  • Квітка щастя. Б.Лепкий «Цвіт щастя» (українська література, 7 клас) ;
  • Місто Лексикологія (українська мова, 6 клас);
  • Альманах. Мозаїка із почуттів і літер (українська література, 5-6 клас);
  • Альбом-квітка. Заквітчаймо нашу Україну (українська література, 5 клас);
  • Сам собі режисер. Українські історичні пісні й думи (українська література, 8 клас; презентації, відео твір,слайд-твір);
  • Поетичні акварелі Якова Щоголева (українська література, 8 клас; медіа-експресія, слайд-твір, відео твір);
  • На хвилях долі. Життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка (українська література, 8 клас; презентації);
  • Любіть Україну. В.М.Сосюра (українська література, 8 клас; презентації, відео твір,слайд-твір )
  • творчі проекти:
  • Поезія – це те, чим живе душа (автор – Ткаченко Тетяна, поетичні збірочки-буклети);
  • А природі вже пахне весною; Добра книга – гарний друг (автор – творчий  учнівський колектив, міні-збірочки буклети );
  • Публікації:  Незвичайна доля Григорія Панасовича Коляди

                  Дорога життя й дорога болю

                  Народний суддя – гуморист Сергій Чмельов (автор – Осман Дарина).

 

Залучення до проектної діяльності відбувається поступово. Практика роботи підтверджує, що учні 5-х класів — новачки у цій справі, тому й починати треба з простого:

— авторський кросворд на певну тему з української літератури (не менше 15 слів);

— повідомлення (на 5—7 хвилин). Це і є домашній міні-проект, що вимагає індивідуальної творчої роботи, створюючи тим самим умови для самореалізації учнів з різним рівнем підготовки, формуючи позитивну динаміку мотивації, створюючи ситуацію успіху і творчої атмосфери.

Починаючи з 7-го класу (особливо 8-го), все більше учнів стають активними діячами вже групових проектів, проектів по систематизації і узагальненню знань, розробці тестових завдань. Комп’ютерна презентація стає справжнім захистом наукового дослідження чи глибокої роботи.

Стаючи дев’ятикласниками, а особливо старшокласниками, учні — вже досвідчені аналітики й експерти. Крім міні-проектів, для них важливе значення мають короткотривалі та середньотривалі, парні та групові проекти, комплекс пошукових, дослідницьких, різного роду творчих видів робіт, що виконуються з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми. Найсерйознішим проектом, звичайно, є учнівська науково-дослідницька робота.

Робота над груповим проектом сприяє формуванню комунікативної компетентності — здатності встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, досягнення партнерами взаєморозуміння, краще усвідомлення ситуації і предмета спілкування. Для учнів цього віку характерна недостатня сформованість у них навичок спілкування (замкнутість), нездатність одержувати інформацію в спілкуванні, використовувати зворотний зв’язок (труднощі при формулюванні запитання для одержання додаткової інформації), нездатність звернутися по допомогу і прийняти її. Тобто є певні проблеми у комунікативній сфері. Проектна діяльність дає можливості усунути багато проблем спілкування.

Неодмінним складником проектної діяльності є презентація матеріалів перед широкою аудиторією. Вона має свій строгий регламент — 7—10 хвилин на виступ і 3—5 хвилин відповіді на питання. Презентація призначена для демонстрації отриманого продукту: відеофільму, відеоряду, тестів, збірки творчих робіт, словника, розробки інтелектуальних ігор або сценарію позакласного заходу. За своїм педагогічним ефектом це один із найбільш важливих етапів проекту, коли учень одержує можливість презентувати результати своєї праці.

Важливим моментом є підкреслення рівня творчості та оригінальності, ступінь володіння інформацією з досліджуваної теми та риторичні вміння.

Запропоновані проекти, що розробляються в середніх класах, відповідають         допрофільному навчанню, і саме за програмою допрофільного навчання я працюю у восьмих класах, де  поглиблено  вивчаємо  українську мову та літературу. Участь у розробці названих проектів дозволяє учням обрати профіль навчання в старших класах і спрямовує школярів, до певної міри, на майбутню професію.

Практичне застосування методу проектів на уроках мови та літератури показало, що школярі зацікавилися новою технологією, виявляють при організації та реалізації певних проектів високий творчий потенціал і вміння мислити нестандартно, мають покращення результативності навчання. Про що свідчать наступні показники:

  • Рівень навчальних досягнень на кінець навчального року з української мови та літератури
  • Результативність  участі в роботі МАН
  • Результативність участі учнів у різноманітних конкурсах та олімпіадах

 

Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комутативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

Який різновид проектної технології не застосував би, в її спроможності одержати успішний педагогічний результат. Я активно голосую за метод проектів у загальноосвітній школі.

Характерологічні сторони застосування методу проектів

 

 

 

 

 

 

 

 

Позитивні сторони

Метод варто ввести в навчальний процес,

 тому що він сприяє:

 забезпеченню умов для розвитку інтелектуальних здібностей і нахилів дитини, творчо мислити та  інтелектуально розвиватися;

 орієнтації як на самостійну, так і на кооперативну діяльність та активізацію навчання;

 реалізації творчого підходу до вирішення поставлених на уроці проблем;

 отриманню якісного теоретичного та практичного результатів;

 соціалізації особистості завдяки поєднанню різних видів діяльності;

 стимулюванню ініціативності та зростанню творчого потенціалу учнів;

 поєднанню індивідуальних завдань з елементами колективного пошуку.

 

 

 

Проблеми та суперечності

Метод потребує:

 належної кількості часу для опрацювання великого обсягу матеріалів;

 інтегрованого поєднання кількох предметів;

 гнучкого розподілу навчального часу;

 визначення між учителями певних змістовних і процесуальних модулів;

 розподілу функцій керівника процесу;

 якісної кадрової підготовки.

 

2.3 Метод проекту в роботі класного керівника

Головне завдання школи – виховання вільних громадян, яке має складатися із системи цільових проектів.

В.Кільпатрик

Проектна діяльність у виховному процесі – це практика особистісно орієнтованого виховання і навчання у процесі конкретної праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Для педагога – це прагнення знайти розумний баланс між знаннями, якими володіє дитина, й тими потребами, що виникають у процесі роботи. Проектна діяльність у виховному процесі орієнтована, перш за все, на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують протягом визначеного відрізка часу.

За три роки роботи з сьогоднішнім 8-В класом створено немало вдалих проектів:

  • Хто Я? (6 клас)
  • Ялинка привітань (6 клас)
  • Районний конкурс «Щедрик» (6 клас, Абсолютний переможець конкурсу)
  • Родинне свято. Квіти для мами (6 клас)
  • Кришталевий черевичок. Ми діти твої, Україно! (6 клас)
  • 7-В унікальний, тому що… (7 клас)
  • Родинне свято. Рід. Родина. Україна.(7 клас, відкрите свято для учасників засідання РМО класних керівників)
  • Флеш-моб до Дня народження Ліни Василівни Костенко (7 клас)
  • Кришталевий черевичок. Україно моя молода! (7 клас)
  • Нумо, хлопці! (груповий проект, 8 клас)
  • Акція «Посади калину в Дідовій долині»
    (8 клас)

 

 

Висновок

В основі методу проектів  лежить розвиток основних компетенцій: пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися у різних джерелах інформації, застосовувати на практиці отримані знання, виділяти проблеми і визначати шляхи їх ви рішення, планувати, прогнозувати, аналізувати, зіставляти, порівнювати, оцінювати, робити висновки, виробляти особисту думку, презентувати результати проектної діяльності. Проектна технологія сприяє вихованню толерантності і комунікативності, адже передбачає роботу у групах, у парах, вимагає співробітництва учнів різного віку. Цей метод формує критичне та творче мислення учнів, а отже, відповідає основному завданню школи — вихованню соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення.

Хочеться вказати на переваги методу, які дозволяють результативніше вирішувати деякі навчальні виховні проблеми. Одна з найскладніших проблем навчання — створення мотивації. Кожен педагог хоча б раз у житті чув від учнів приблизно таку фразу: «А навіщо мені це потрібно?» Справді, інколи дуже складно пояснити дитині необхідність запам'ятовувати, наприклад, напрями модернізму. Педагог за покликанням обов'язково опиниться перед вибором: вимагати покірного засвоєння всього обсягу знань, який передбачає програма, без перспективи їх подальшого використання, чи не приборкувати бунт під гаслом: «А навіщо мені це потрібно?», адже ця фраза, принаймні, свідчить про наявність характеру. У такій ситуації застосування методу проектів допоможе вчителю знайти аргументи на користь необхідності навчання.

Під час проектування діти отримують дуже цінний навик спільної роботи і ділових стосунків у групі — для майбутнього життя досвід безцінний, адже колективи, в яких буде працювати колишній учень, — це не компанія друзів.    Якщо друзів збирають разом спільні інтереси і спосіб проведення дозвілля, то колег єднає обране завдання, спільна мета. Крім того, як свідчать психологи, у таких робочих групах часто-густо риси лідера розкриваються у дітей з посереднім рівнем успішності; учнів, чиї сім'ї мають низький соціальний статус. Будь-якій людині потрібен досвід створення продукту, що матиме попит і буде виготовлений у чітко визначений термін. У школі перед дитиною такі умови постають рідко. Переглянути і оцінити усі шкільні роботи може тільки вчитель. Але кожний учень хоча б раз у житті хотів оприлюднити результати своєї праці, отримати не лише оцінку вчителя, а й самостійно порівняти свій «витвір» з іншими, почути відгук однолітків тощо. І проектування надає саме  таку можливість.



Джерело: http://Метод проектів на уроках української мови та літератури
Категорія: Мої статті | Додав: 11071969 (03.04.2014) | Автор: Коляда Тетяна Володимирівна E W
Переглядів: 7182 | Коментарі: 5 | Теги: atestazia | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Друзі сайту